Муха

Абсолютно спокійна муха,
З фіолетовими крилАми,
Роздирає удень на чверті,
ЗастійнИй підламповий простір.

Хто пригледітися зуміє
Через крила легкі й нечутні,
Той побачить дощі прадавні
Й стародавнюю вежу в хмарах,

Той відчує коОлір суму
На чорнечім розкішнім гіллі,
Що живе у навалі дощу
Рідне духом до мороку й хмари.

Дивний вітер з заходу Сонця
Скине крихти з лиця підвіконня
На давно вже нетерту підлогу
В дім, де кішки нема й собаки.

Щоб душа, що дуріє від драту,
Заридала б із люті на сором,
Той, що досі не складено пісні
Вітру з сонця й немитій підлозі.


Рецензии
ой, а в мене також про мух э (без ошибкоф? читать читаю, а писать не умею..)

мухи, они как птицы –
только размерами меньше,
зато летают быстрее чаек,
и не устраивают ссор пустячных
из-за несчастного кусочка пиццы,
а также, что вовсе немаловажно,
мухи,как мы, до последнего могут биться..
ну и что с того, что об стёкла?
а кто сказал, что мы лучше,
умнее их и отважней

не уверен, что в тему ))

Leon Gor   04.11.2007 06:47     Заявить о нарушении
Очень пафосно и романтично. Эдакая Песнь о мухах, вечных отважных странниках:)
В первой строчке все клево, только последняя буква на другую сторону:)
Спасибо, что зашли. С ув. я

Шин Фейн   07.11.2007 01:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.