Ланцюг втеч. початок
Втекти з тобою так хотілося... Та видно
світ на ловитву випустив нових хортів,
і степ лежить на виворіт, і сто чортів,
і полудениць сто позірно і овидно
чатують на крота, голубку, ящерицю
Я вже не встиг, чи може ще не втік?
Стою.Невидимий у колі... У котрий бік
рушать? Задача... Ось. Намацав крицю -
як вуж холодна і швидка як блискавиця
замінить ладанку і пляшечку водиці
у час урочий,вирішальний цей
зі мною сто життів повернутих до тями,
зі мною сто порогів на краю до ями
і двійко всеблагих, смарагдових очей...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104061601218
побачиш, любий мій.
Бо очі всеблагі
долають всі кордони.
Залиш же крицю,
не бери води
і ладаном у час цей не курися.
Я буду твій вогонь,
Запалиш мене ти,
Водою потечу,
Щоб спрага не здолала
Бронею обійму,
Від світу захищу,
Бо, хто такі хорти?
Хоча їх і немало.
Иннокентий Флик 17.06.2004 21:58 Заявить о нарушении
читаю і перечитую Ваш чудовий відгук і гадаю, що він вартий публікації. Спробую відповісти хоча б чимось гідним Ваших рядків.
Щиро, Інгвар.
575 19.06.2004 16:21 Заявить о нарушении