Ланцюг втеч. початок

1.

Втекти з тобою так хотілося... Та видно
світ на ловитву випустив нових хортів,
і степ лежить на виворіт, і сто чортів,
і полудениць сто позірно і овидно

чатують на крота, голубку, ящерицю
Я вже не встиг, чи може ще не втік?
Стою.Невидимий у колі... У котрий бік
рушать? Задача... Ось. Намацав крицю -

як вуж холодна і швидка як блискавиця
замінить ладанку і пляшечку водиці
у час урочий,вирішальний цей

зі мною сто життів повернутих до тями,
зі мною сто порогів на краю до ями
і двійко всеблагих, смарагдових очей...

©2004 Автор: Ingvar Olaffson


Рецензии
Здолаєм ми кордон,
побачиш, любий мій.
Бо очі всеблагі
долають всі кордони.
Залиш же крицю,
не бери води
і ладаном у час цей не курися.
Я буду твій вогонь,
Запалиш мене ти,
Водою потечу,
Щоб спрага не здолала
Бронею обійму,
Від світу захищу,
Бо, хто такі хорти?
Хоча їх і немало.

Иннокентий Флик   17.06.2004 21:58     Заявить о нарушении
Дорогий Інокентію,
читаю і перечитую Ваш чудовий відгук і гадаю, що він вартий публікації. Спробую відповісти хоча б чимось гідним Ваших рядків.
Щиро, Інгвар.

575   19.06.2004 16:21   Заявить о нарушении