Кварта

Перетікають з рондо в менуети...
мої фантазії –фантомів гра.
Мій сад росте, потріскує кора
від руху соку... Золота карета

закопана десь тут, під берестом розлогим.
Його коріння заплело в косу
цих статків таємницю і красу
листів,що падають опівніч на підлогу.

І слава Богу, що їх можу прочитать...
Вони приходять „тайно, яко в ночі тать”
Я кожен раз боюсь, що цей – останній.

Тому напружено вслухаюсь в кожну мить.
У тиші серце вже не стука , а гремить
І небу сяйво місячне співа осанну... 

©2004 Автор: Ingvar Olaffson


Рецензии
ЧИТАТИ ЦІКАВО І ПРИЄМНО. Є НАСТРІЙ.
НАЖАЛЬ В КРАЇНІ ТАКЕ НЕ ДРУКУЮТЬ.

Электросам   20.07.2004 03:42     Заявить о нарушении
Дякую!
На жаль в Країна не тільки не друкують, але і майже не читають. Але нащо нам Країна, коли є Мережа.
Шануймося, Інгвар.

575   20.07.2004 12:55   Заявить о нарушении