В околицях з рки
жити не просто
Вибухи чути
протуберанців
Вранці з обличчя
здирати коросту
жахів нічних
І чекати Посланця,
що серфінґує
на сонячній хвилі..
Жити не просто
Жити не сила
Вітер питає -
"Де твоя мила?
Де загубив
золотого ятранця,
Пане Юначе?"
Чом душа туже,
чом душа плаче
в ранок прозріннь
на околиці Міста???
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104060600905