Божев лля, смерть, спас ння

для Оксани Вальтер-Шмідт
букет із пуп'янків дружби
*
Божеволію тихо
під вітру зітхання
музика спліну -
розтин душі
сонце ніяк не сідає
боїться лишати одного
на березі ночі
**
ночі - молочно-білі
зорі украдені, де ви?
п'ялять з під вій більма
Янголів вбивці-Деви,
хочуть схопити, в морок
тягнуть стриножений розум
тобі - давно за сорок
ти - вже прибитий морозом
до хреста на узбіччі Долі...
ворушиться ледве-ледве
надія-змія долі,
у сінях, в холоднім Ледві,
на призьбі у
Потойбіччя...
***
у вічі сказати мушу
тобі, охоронцю Зали
ти не пускаєш марно
мене до Вогню Святого
усе що тобі казали,
споряджуючи в Дорогу
сьогодні - не має сенсу
сьогодні - забуте Богом
бовваном у тьмяній тиші
стоїш, на лиці - забрало
душа твоя ледве дише,
лишилась вона на денці
і дух твій давно забрали
і день цей
лиш тінь від тіні,
лиш вуж, що живе в сінях
покинутого Маєтку ...
****
білі лілеї, блакитна вода
в центрі глибока і незворушна
зіпявся на ноги - іди
вона зрозуміє, зцілить і зігріє
холодом вдаривши спершу
блакитна троянда на тлі золотому
то нагорода за довгу дорогу
липовий мед і вино полинове
в трунку Спасенного Раю...
Випий!
І більш не вмирай...
*****
©2004 Автор: Ingvar Olaffson