Коли колише тиша
Неба колодязь,
Колом ходить місяць
В осанні святий -
На перехрестя
Долі питати вийду.
---
Ніхто не кличе...
лісом-чагарем біжу,
Хилиться віття до мене
В куряві млявій,
Дихання рве на кавалки
Прикре виття одиноке
Полем прямую: застигла
Постать...любов...мара
Гра, нерозгадана досі.
---
Босі ноги зігрію
В білім лимані
Ламаний дах
Туга на палях лаштує
Щастя - мов птах
Хтось навіщує...
30.3 - 8.5. 2004
©2004 Автор: Святослава Лученко
Ламан л н
© Copyright: Лученко Святослава, 2004
Свидетельство о публикации №104050900357
Свидетельство о публикации №104050900357
Рецензии
А від цього вірша насправді віє чарами...
Дихання рве на кавалки
Прикре виття одиноке
Полем прямую: застигла
Постать...любов...мара
Гра, нерозгадана досі.
Надзвичайно сподобалось!
Ваша,
Kristi 11.05.2004 16:53 • Заявить о нарушении
Дихання рве на кавалки
Прикре виття одиноке
Полем прямую: застигла
Постать...любов...мара
Гра, нерозгадана досі.
Надзвичайно сподобалось!
Ваша,
Kristi 11.05.2004 16:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.