Кл тка

Не розуміючи життя,
Летиш по ньому дуже швидко,
Не зупиняючи подій,
Ти перетворюєшся в клітку.

Впускаєш натовп,
Створюєш розваги,
Ніхто вже не помітить,
Що за ними грати.

І ти тримаєш поки не набридне.
Пограєшся і відпускаєш
Впускаєш інших, а життя не квітне.

Не радує, що в клітці нові люди,
Усе набридне скоро, ти це знаєш,
Але ти знову всіх впускаєш.

А в натовпі людей знайдеться той,
Хто назавжди тебе у клітку заховає,
Ти знаєш, що він твій герой.
І вже тобі його не вистачає.

Знайде, поманить, і сховає
У клітку свою дивну.
А в тебе відбере твою,
Не будеш більше вільна.

Ти викреслиш усе з душі,
Нема нічого, тільки його подих,
Від гратів забере ключі,
Він не залишить тобі спокій.


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.