Кл тка

Не розуміючи життя,
Летиш по ньому дуже швидко,
Не зупиняючи подій,
Ти перетворюєшся в клітку.

Впускаєш натовп,
Створюєш розваги,
Ніхто вже не помітить,
Що за ними грати.

І ти тримаєш поки не набридне.
Пограєшся і відпускаєш
Впускаєш інших, а життя не квітне.

Не радує, що в клітці нові люди,
Усе набридне скоро, ти це знаєш,
Але ти знову всіх впускаєш.

А в натовпі людей знайдеться той,
Хто назавжди тебе у клітку заховає,
Ти знаєш, що він твій герой.
І вже тобі його не вистачає.

Знайде, поманить, і сховає
У клітку свою дивну.
А в тебе відбере твою,
Не будеш більше вільна.

Ти викреслиш усе з душі,
Нема нічого, тільки його подих,
Від гратів забере ключі,
Він не залишить тобі спокій.


Рецензии
На мой взгляд, Анечка, великолепно.
Сама красота языка и умение им пользоваться исключает всякие претензии к стилю, форме, слогу... Содержательно и зрело.
Удачи тебе :) .

Жанна Осойен   07.01.2005 10:37     Заявить о нарушении
Дякую!
То есть Спасибо Вам огромное!
с ув. АнЬка.

Анька Сахарова   07.01.2005 15:44   Заявить о нарушении