Кл тка
Летиш по ньому дуже швидко,
Не зупиняючи подій,
Ти перетворюєшся в клітку.
Впускаєш натовп,
Створюєш розваги,
Ніхто вже не помітить,
Що за ними грати.
І ти тримаєш поки не набридне.
Пограєшся і відпускаєш
Впускаєш інших, а життя не квітне.
Не радує, що в клітці нові люди,
Усе набридне скоро, ти це знаєш,
Але ти знову всіх впускаєш.
А в натовпі людей знайдеться той,
Хто назавжди тебе у клітку заховає,
Ти знаєш, що він твій герой.
І вже тобі його не вистачає.
Знайде, поманить, і сховає
У клітку свою дивну.
А в тебе відбере твою,
Не будеш більше вільна.
Ти викреслиш усе з душі,
Нема нічого, тільки його подих,
Від гратів забере ключі,
Він не залишить тобі спокій.
Свидетельство о публикации №104042300840
Сама красота языка и умение им пользоваться исключает всякие претензии к стилю, форме, слогу... Содержательно и зрело.
Удачи тебе :) .
Жанна Осойен 07.01.2005 10:37 Заявить о нарушении
То есть Спасибо Вам огромное!
с ув. АнЬка.
Анька Сахарова 07.01.2005 15:44 Заявить о нарушении