Ненавиджу себе
За ті зелені очі,
Лиш про які,
Мої думки дівочі.
Ім’я чиє, уста шепочуть.
Минає час.
За миттю мить
Проходить
Ненавиджу себе
Тоді як сонце сходить.
Тоді як місяць сходить і заходить.
Забути хочу!
Ні, не можу!
І лиш течуть
Гарячі сльози
Невидимі…
Душі моєї…
Ненавиджу укр. язык
© Copyright: Елена Шеремет, 2004
Свидетельство о публикации №104041900187
Свидетельство о публикации №104041900187
Рецензии