Коли місяць зійде біля твого вікна,
Поглядом місячним в очі тобі зазирне,
Синє небо та не твоя весна
Скажуть майбутньому, що ти є .
І ти вийдеш на вулицю, будеш співати пісні,
Десь серед темряви, між тисяч несказаних слів.
Тобі не здається, що серед снів
Живучи ти будеш грати в суворий навколишній світ?
Ставши навколішки будуть текти часи.
Годинник показує тільки теперішній час.
Десь є луна на небі, а де є ти?
Мабуть це марево. Може тебе нема.
Але все одно там, де твої сліди,
зорі свій випробовують ясний зір.
Таємниці швидко розносяться навкруги.
А містерії майже не видно із-за мети.
Може тебе нема?
© Copyright: Птиц Говорун, 2004
Свидетельство о публикации №104041801569
Свидетельство о публикации №104041801569
Рецензии