Та посмішка мені говорить,
Про все на світі, про любов,
Що з нами танок – фейрі водить,
І головне, що хочеш мене знов.
Вуста твої, бутоном рози,
Що зранку пелюстки свої,
Ще не розкрила, та росою сльози,
Коли кохання у крові.
З тобою завше бути хочу,
Єдине ти моє життя.
Дивитись у бездонні очі,
Долонь торкатись в дні буття.
5.04.04.
******! ******
© Copyright: Георгий Че, 2004
Свидетельство о публикации №104040600089
Свидетельство о публикации №104040600089
Рецензии