Лунко...

 
Так лунко, лунко, лунко
Стукоче серце
Поцілунки
на плечі, перса, на вуста
упали...
порожня і пуста
кімната стала
стила
без тебе, янголе,
не сила
крізь світу хащі
пробиратись
пропащих
стрічати привиди
на Площі
і бачити як час полоще
барвисті мрії
в ріках забуття
О, так
їм вже не втілитись
ніколи...
Вії
Світ затуляють
Спи, Маріє
твій син
все ще маля...

©2004 Автор: Ingvar Olaffson


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.