Другу

Повільно й тяжко помираю...
Я не побачу вже твоих очей...
Життя згасає та я вже не страждаю
Від непромовлених речей.
Лише одне мене доселі гложе:
Ти залишаешся один.
Хто, як не я, тобі, мій друже, допоможе
У час суворих і тяжких хвилин?!
Хто тебе, любий, приголубить,
Багато скаже милих слів?
Ніхто, як я, тебе так сильно не полюбить...
Прости мені, мій цінний друже, ти залишаешся один.


Рецензии