Це мав би бути ювілей,
Якби було, що святкувати..
Десяток зіграних ролей
І жодної не пригадати..
Летить моя журба, летить,
Крилами спалахи ховає
І ллє дощем.. Душа тремтить..
Від купи блискавок палає
Вогнем могутнім в серці біль..
А в неї є непереможна
Твоя усмішка.. Гарний стиль!
Не вбити, не забуть не можна..
І я тікаю і кричу,
Ланцюг важкий з себе зриваю:
«Не хочу більше! Не хочу-у-у!»
Руками очі закриваю..
Сумна блукачка.. Крізь віконце
Дивлюсь на хмари і туман..
Там десь кохання є і сонце..
А поряд пляшка і стакан..
Цей ювілей.. Він мав би статись,
Коли б що-небудь в нас було..
Хоча би спогадам з’єднатись..
А в пам’яті білим біло..
День десятый.. Юбилей
© Copyright: Zolushka, 2004
Свидетельство о публикации №104031700712
Свидетельство о публикации №104031700712
Рецензии