Мовчу, бо слід мені мовчати,
Бо не закохані мовчать.
Хоч хочеться мені кричати,
Та я не зможу закричать.
Бо я позбулась тої сили,
Що дає жаги до життя.
Тепер мені і світ не милий -
Таке болюче забуття.
Воно до дна мене осушить,
Воно уб’є мене в мені.
Бо не згадаю, що те губить,
А я сміюся, я на дні.
Я загубилася у році,
Який попереду давно.
І забуття на моїм боці,
І випите гірке вино.
Мовчу, бо слід мені мовчати,
Бо лиш німі повік мовчать.
Повірте, хочеться кричати,
Та все ж не можу закричать.
Мовчу
© Copyright: Гроза, 2004
Свидетельство о публикации №104031700039
Свидетельство о публикации №104031700039
Рецензии