Ще раз про Ки в*

Про Київ наш написано немало,
Оспіваний в піснях він вже не раз.
І треба справді буть оригіналом,
Щоб не вживати застарілих фраз.

При згадці про столицю майже кожний
Відчує гаму різних почуттів...
Та все, що уявити він спроможний, -
Лиш декілька шаблонних образів.

Хрещатик - перша вулиця країни...
Дніпро - ріка, що стогне та реве...
Футбольний клуб "Динамо" неодмінно...
Каштани - символ міста, що живе...

Там уряд, що очолює державу,
Метро, Софія, університет...
Б'є в дзвони на свята Печерська Лавра,
Зірки естради там дають концерт...

Мов блискавка, усе це промайнуло,
І вичерпався спогадів запас.
Ну, трохи ще відомо про минуле,
Але сучачність більш цікавить нас.

Кияни дуже люблять своє місто,
У кожного причина є своя.
Хтось вечори проводить в клубах диско,
Життя його - бурхлива течія...

А хтось відпочиває спокійніше,
Йому на вибір - парк, театр, кіно,
Обсерваторія, музей - де цікавіше?
Чи виставка, де був уже давно?..

Комусь часу не має розслаблятись:
У справах фірми знов спішить у банк;
Серйозним бізнесом доводиться займатись,
Столиця - це уже солідний ранг...

Комусь подобається тут, а дехто мріє:
"Якби ж я в Лондоні чи у Парижі жив!.."
Я ж висловлюсь простіше: рідний Київ
Я полюбив, тому що... полюбив!

--------------------------------
*Номінація на конкурс "Київ очима молодих-2001"