Весна

Піймаю я вітер, в сусіда жбурну.
Із посмішкой далі у ніч побіжу.

Хмаринку за нитку собі потягну.
І силу весни я колись осягну.

Я місячне сяйво у очі складу.
І тихі розмови з дощем поведу.

Ступаю тихенько по барвам квіток.
І граюсь промінням яскравих зірок.
Я трохи не тямлю, що кажеш мені.
Пробач,  та  живу я лишень у собі.

Замріялась трохи, та ти повтори.
Ти щось там казав про кохання мені?

Та ти не сумуй і я повернусь.
Та зараз в душі своїй я таюсь.

 


Рецензии