Тиспиняшмйчас

 



Ти спиняєш мій час,
Ти питаєш - "чому?"
Вогник трему не згас
Тільки раз. І тому

Ти тримаєш мій біль
На найвищім щаблі
Попри мряку і цвіль -
Сіль їдка по землі.

Ти єднаєш мій шлях.
Перепоною - крик...
Шепіт змови в очах:
Страх до волі не звик

Ти живеш у мені
Мимовільним життям...
Прірви кроки одні
Будуть нам каяттям.

24.07.2003

©2004 Автор: Святослава Лученко


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.