Неначе у серпн

Лученко Святослава
Блукаю надвечір...Осінь...
Мете стоголоса просінь.
У сутінках схований ти
Від темно-вишневого смутку
Він десь недалеко, за рогом.
Тривога жертовник готує,
Гойдає уявний місток.
Листок щойно вмер... Злотокрилий,
Мов янгол з галузки злетів
Мій милий...мабуть...не схотів...

Жити б щомиті!Жати
Достиглі жита серпанком,
Світанком, як місяць легенький тане
На тлі кольорового світу...
Випрала осінь хмарини
В брунатному плесі літа.
Тиха прозора вода вбирає усю прохолоду.
Покришено зело усюди
Зірка бліда навмисне блищить напівсвіту
Мій милий...більше...Не буде...Літа...

03.03.2004

©2004 Автор: Святослава Лученко


© Copyright: Лученко Святослава, 2004
Свидетельство о публикации №104030501284
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лученко Святослава
Рецензии
Написать рецензию
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лученко Святослава