* * *
Не чекаю....
Можливо не вірю.
Спраглих вуст твоїх шепіт не звабить.
Не плекаю надію, а мрію
повплітала у коси. Лиш граби
пам”ятають ті ночі кохання,
коли ти діставав з неба зорі,
аби я загадала бажання.
.....лише сльози здійснились прозорі
Не сумую....
Загоїлись рани,
Старі спогади линуть поволі.
Тільки зорі все вводять в оману,
наче знов випробовують долю.
Чом не плачу?
Тому що не вартий.
Щур не здатен злетіти у небо!
Хіба може кохання стать жартом?
Не паплюж його, чуєш? Не треба!
01/03/2004
Зор
© Copyright: Алиса, 2004
Свидетельство о публикации №104030100545
Свидетельство о публикации №104030100545
Рецензии
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.