Не думаю а де одне з двох...

Не думаю: а де одне із двох,
Не спрощене, не вкрадене у миті
Славетне тихе щастя моє в світі?

Пораджуся спокутую за все...
І нині й повсякчас віддам провини
Заради дня чи вічності...хвилини...

Не світ благать – питати про одну
Малу і хвору, давню й пересічну
Мою не вмерлу, сховану любов

І заглядать в криницю снів одвічну
Щоб не почути відповіді знов.

16.02.2004

©2004 Автор: Святослава Лученко


Рецензии