З МИРУ ПО НИТЦ...
Площі. Храми.Вежі.
Тісту
тісно в діжі. Межі
ширяться...
Іди!
Ворота - настіж
Там світ
В обіймах
вишневих віт
сьогодні
він - твій
під дахом
густих вій...
*
Розірване на клапті небо
ловлю в сітківку ока
не треба
ледь чутний шепіт збоку
тобі дано лиш споглядати
тож споглядай!
*
А я -
лиш краплина дощу,
що котиться
сльозою по щоці
оці
слова довкола
як випита вода
спроквола
рука куйводить
цвіт черешні
"якісь ми нетутешні"-
сказала ти-
"я не находжу місця
містам, їх площам,
вежам, храмам...
В моєму світі
лиш дерева
і повнозоре небо,
що заглядає
в Океан..."
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104012301342
Щиро, Святослав.
Svyatoslav Synyavsky 07.03.2004 11:51 Заявить о нарушении