З МИРУ ПО НИТЦ...

Місто.
Площі. Храми.Вежі.
Тісту
тісно в діжі. Межі
ширяться...
Іди!
Ворота - настіж
Там світ
В обіймах
вишневих віт
сьогодні
він - твій
під дахом
густих вій...
*
Розірване на клапті небо
ловлю в сітківку ока
не треба
ледь чутний шепіт збоку
тобі дано лиш споглядати
тож споглядай!
*
А я -
лиш краплина дощу,
що котиться
сльозою по щоці
оці
слова довкола
як випита вода
спроквола
рука куйводить
цвіт черешні
"якісь ми нетутешні"-
сказала ти-
"я не находжу місця
містам, їх площам,
вежам, храмам...
В моєму світі
лиш дерева
і повнозоре небо,
що заглядає
в Океан..." 

©2004 Автор: Ingvar Olaffson


Рецензии
Дуже вдало, милий друже, намісив ти слів барвистих, дуже глибоко і з хистом.
Щиро, Святослав.

Svyatoslav Synyavsky   07.03.2004 11:51     Заявить о нарушении
Дякую, Святославе.

575   08.03.2004 11:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.