"Зачекай, всеодно скажу,
Та не бійся, не видам нікому.
В тебе відьмині очі такі!
Хоч лукаве в них сховано втомою...
Знаю... Знаю..." І далі побрів,
П"яний шепіт дорогою сіючи.
Мабуть втратив свій розум старий.
Що тут вдіяти?
Та надвечір, як сонце зайде,
Свої чари повідаю вітрові.
Втрачу все- я ніхто, я ніде!
І росою впаду поміж квітами.
...........................
Літнім ранком згадається сон-
Щира сповідь від власного імені.
Через вії проміння й тепло
Розіллються на очі відьмині.
Навiяне...
© Copyright: Техора, 2004
Свидетельство о публикации №104011601393
Свидетельство о публикации №104011601393
Рецензии
C Новым годом Вас!
Прочтите:
http://stihi.ru/2004/12/30-746
И не воспринимайте это как саморекламу - этот стих для тех, кто уже читал мои стихи, и не принесет мне новых читателей.
Спасибо Вам!
И успехов в творчестве!
Граф Шувалов 10.01.2005 15:00 • Заявить о нарушении
Прочтите:
http://stihi.ru/2004/12/30-746
И не воспринимайте это как саморекламу - этот стих для тех, кто уже читал мои стихи, и не принесет мне новых читателей.
Спасибо Вам!
И успехов в творчестве!
Граф Шувалов 10.01.2005 15:00 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.