Зимно

Це майже надзвичайно - відчувати
те марево від справжньої краси.
Замріяна стою серед кімнати
і думаю - чи зможу пригадати
я музику закоханих часів.
Коли співали меблі і кришталь,
шпалери ритмом огортали стіни,
мугикала мелодію постійно
на таці порцеляну філігрань...
А кавові краплини на столі
межують з білим шовком парафіну...
і десь дощить...Мовчіть. Мовчіть!
Підступна старість...Зимно...зимно...


Рецензии
Наталочко! Дуже красивий вірш! Зайдіть-но до мене в гості та відкоментуйте мою "Зимову сонату". Буду вдячна. З повагою

Мухина Екатерина   20.07.2008 17:48     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.