Коли в йна зак нчиться раптово

Коли війна закінчиться раптово,
Коли твоя дитина піде вперше в школу,
Коли ти кинеш пити „Кока-Колу,”
Тобі я усміхнуся у вікні.

Тоді побачиш ти мої червоні очі,
Тоді згадаєш те, що я тобі пророчив,
Тоді ті дні відчуєш ти і ночі,
Котрі провели ми одні...

І буде знову безкінечним вечір,
І будуть знов тремтіть вузенькі плечі,
І буде плакати за стінкою малеча,
Й ти згадуватимеш, як були в німім кіні

Оті забуті в тінях-сінях предки,
Оті солодкі „чоколятки-мармулєтки,”
Оті закохані горже-жоржетки,
Котрі нам вкоротили віку дні...


Рецензии
Цікавий вірш. Не тільки побудова, але й широкі горизонти (чи краще "виднокраї"?) авторської думки. Вона, ця сама думка, не зв'язана з земними законами фізики і блукає собі де захоче, кличучи за собою і ненав'язливо, непомітно стає вже думкою читача. А тоді вже й читач собі думає: "От, закінчиться війна..." І це вже не видається йому чимось непатріотичним, а скоріше природнім і єдиним розумним варіантом майбуття. Одним словом - класно!

Олег Омелянчук   14.07.2017 20:23     Заявить о нарушении
Красно дякую. Передчуття, котре у мене було в час написання цього вірша, на жаль, мене не обмануло. На превеликий жаль.

Років за 9,5 написалось ще страшніше. Читайте http://www.stihi.ru/2013/07/17/9287

Amsterdam   07.11.2017 19:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.