Про Смерть

Моє сонце сяє неяскраво...
В долині сонячних світанків.
Мені вже зовсім нецікаво,
Чому немає світлих ранків.
Мені вже стало все байдуже
І більше смерті не боюся,
Хочу побачить її дуже
і хоч рукою доторкнутись.
Але це все - даремні мрії,
Вона не прийде, коли кличуть,
Не вкриє покривалом сірим,
Їй очікуваність не личить...
Вона прийде невчасно зовсім,
Лише тоді, коли її не ждати.
Окутає тебе й відпустить в осінь -
Це все, що вона зможе дати...


Рецензии