ЮНА ПОРА
Ти мовчала про саме звичайне,
Про твій потяг до нового щастя
Коли серце скаче, мов п'яне
І не можу знайти себе я.
Тихі дні промайнули так швидко
Коли ми були чисті та дужі.
Випробування прийшли непомітно
Завірюхою знялися кручі.
І так просто тепер пригадати
Перші кроки у напрямку зла.
То життя нас вчило брехати
Доля шансів нам мало дала.
Перші ті ковтки отруйні
На не дали себе зрозуміти.
І слова величні молитви
Нам зуміли душу відродити.
Бо прийняли ми жертву Христа
І відкрили себе для любові.
6.10.99
ЮНА ПОРА
© Copyright: Иван Братусь, 2003
Свидетельство о публикации №103121101580
Свидетельство о публикации №103121101580
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.