ПРОЙШОВШИ ТА ЗАБУВШИ
Намає радості у мене в серці,
Коли я бачу нові імена,
Що записались в список довгий смерті
Які пішли від нас, зів”яли, як трава.
То люди без турбот про душу,
Без полум”я вічної любові.
Їх шлях я засудити мушу,
Але до суду вони не готові.
Господи, прости мене,
Коли їм не встиг про Тебе сказати.
І інших до віри веди,
Щоб їм у гріхах не сконати.
22.09.99
Пройшовши та забувши
© Copyright: Иван Братусь, 2003
Свидетельство о публикации №103121101565
Свидетельство о публикации №103121101565
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.