КРОКУЮЧИ ВПЕРЕД
Колись, вже дуже дуже давно,
Я бачив зорі над Всесвіта краєм
Мені було так смішно і тепло
Цей світ здавався казковим раєм.
Та роки йшли. Біжали колеса
Стрімких вагонів нашого щастя.
І я стомився, дуже стомився.
Мене гнітили спокій і радість.
Я вже відчув неминучість кохання,
І той тягар тремтячого серця
Коли справа йде до прямого зізнання,
Коли ось-ось терпець увірветься…
Та тут постала у всій повноті
Та ницість цього ось світу –
Я хочу мати чуття в простоті
Вони ж ідуть у гріховну бозодню.
Коли я бачу, ніби випадково,
Твоє обличчя, твої вуста,
Мені ця ницість дуже знайома
Вона така тепла й пуста.
О, Господи, дай не в жахливу
Пустелю ідти без спасіння.
А дай мені совість та днину
Де світить щастя проміння.
Дата создания 14.09.99 0:28
Крокуючи вперед
© Copyright: Иван Братусь, 2003
Свидетельство о публикации №103121101559
Свидетельство о публикации №103121101559
Рецензии