Серед життя
Ти дивишся на мене без надії,
Твій розум серед тисячі чуток
Знайшов ту нитку до могили
Моїх чуттів, моїх думок.
Забудеться перлина щастя,
Далеко радість відлетить.
А я залишусь тут назавжди,
О, Як душа моя болить!
Та це примари. Доля гостро
Мене до радості й тривог
Веде так відчайдушно швидко,
Мене веде великий Бог.
9/14/99 11:30
Свидетельство о публикации №103121101558