Зрада
А руки в*яли, як поламанії крила.
Злетіла в прірву синя неба вись.
Засуджена. Сама собі не мила.
Ще є надія.Не спіши, не наворожуй,
і омине тієї зради сутінь сива.
Знесилена. І зупинить не можу
п*янкої кривди неосудну зливу.
І вихололих вікон зим забутих
в твоїх очах я буду бачить знову…
Минеться все і якось, як спокуту
Ти заспіваєш донці колискову.
Свидетельство о публикации №103121000182
С наступающим!
Будь счастлива!!!
Татьяна Егоровна Полякова 25.12.2004 02:37 Заявить о нарушении
Ваша Случайно Всплакнувшая
Matryca 02.01.2005 17:17 Заявить о нарушении