Я тебе не звинувачую нітрохи….
Я тебе не звинувачую нітрохи –
Ти обрала шлях свого життя.
Розійшлися, розлетілися дороги
В край з якого нема вороття.
На землі не так багато щастя.
Ти прийшла і ти пішла.
Ось вже нове сонце, нове небо
Нове все – тільки тебе нема.
І у Бога розсудити можу
Я безумство й розум днини.
Тільки те мене тривоже,
Що скажу на вівтарі дитині?
Як я поясню запеклу скачку,
Як я виправдаю обрії чудні?
Боже, дай пізнати Твою ласку
Їй у всі нелегкі дні!
2002-05-07
Я тебе не звинувачую н трохи
© Copyright: Иван Братусь, 2003
Свидетельство о публикации №103120301484
Свидетельство о публикации №103120301484
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.