Лист матер
Моя ти мила, ніжна ненька!
За тим гніздом сумую я,
Що рідним домом ще з маленька
Так просто називало те дитя.
Для тебе я залишуся назавжди
Тим життєрадісним малим,
Який любив лиш гратись довше
І в серці буду жити вічно з ним.
Прости мене за ті печалі,
Що я приносив і не раз,
Але мене манять ці дивні далі
Іду до них і зараз і весь час.
Прошу тебе не треба сумувати
Відкинь ті думи нелегкі
Я буду лиш тебе одну кохати
Йдучи вперед, хоча дороги ті важкі.
Як той орел, що вирвався на воля
Я прагну тільки зоряних вершин.
Немає часу скаржитись на долю
Мене не радує краса земних долин.
Підпис: твій молодший син
Андрій.
Свидетельство о публикации №103120100827