(Для Ірини Пиріг)
А вітер небом калатав,
а вітер рвав
на шмаття душу
душив горлянку плач,
а став
кипів від зорепаду,
місяць рушив
назад,
у шал пустились зорі
їх вал то падав,
то зрастав
і вже кипіло море,
тим морем
плач мій став...
А Вiтер Небом Калатав
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2003
Свидетельство о публикации №103112801296
Свидетельство о публикации №103112801296
Рецензии
Ваши стихи порождают
побочные ассоциации -
и это хорошо (хотелось же,
к примеру, Олеше переписать Достоевского):
У шалу вибухнули зорі -
їх вал то падав,
то зрастав -
і відповідно зорям море
гойдалось,
наче килим трав...
Каркай Икс Сибино 12.12.2003 22:35 • Заявить о нарушении
побочные ассоциации -
и это хорошо (хотелось же,
к примеру, Олеше переписать Достоевского):
У шалу вибухнули зорі -
їх вал то падав,
то зрастав -
і відповідно зорям море
гойдалось,
наче килим трав...
Каркай Икс Сибино 12.12.2003 22:35 • Заявить о нарушении
Чудово, п.Олександре! Ваше виняткове чуття помножене на здатність до об'ємних візуалізацій і добірне звукове виконання створюють шедеври мініатюри навіть з рецензії.Щиро дякую. Ваша мініатюра нагадала мені магічні кадри Тарковського.
Щиро Ваш, Святослав.
Svyatoslav Synyavsky 13.12.2003 10:36 Заявить о нарушении
Щиро Ваш, Святослав.
Svyatoslav Synyavsky 13.12.2003 10:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.