Прощай, а в голосi-надiя
Мені здалося "прощавай"
Чи ще хоч раз Тебе побачу
Чи я знайду в обіймах рай
Бо враз усе в очах померкло
Тобі зізнатися я мушу
І раптом прийде тихо Осінь
Дощем прольється в мою душу
Літнє сонце жовтим листям
Опадає у гаю
Дме холодний сірий вітер
Смутком в голову мою
Смуток в голові й на серці
Тяжкою брилою заліг
Липкий туман окутав мозок
А на душі вже падав сніг
Та вірю я що прийдеш Ти
Свидетельство о публикации №103112100961