л то л тують, л тають

то
душі мерзнуть, черствіють, старіють,
від трунку вічності відпивши кварту
у Вічнім Місті застають на варту
і на осонні про Нірвану мріють...

то
душі тіло гріють, м'якнуть, мліють
довкола муру хороводять кругом
то з неба пурх мерщій, то понад лугом
літають, лелять, літують, маліють...

то
душі розчиняються і блякнуть
надвечір...сутінки ковтають обрій
і вже ні печеніги ми, ні обри
а лиш баби, що у степах поклякнуть...
 
 


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.