* * *
Небо опускається на плечі,
Сонце загасає мов печаль,
Дай мені долоні ці старечі,
Є на них ще ніжності печать.
Місяць, знов, запалює багаття,
У чужих будинках свічі, мов латаття,
Ти складаєш стомлені долоні –
Захищаєш серце у полоні.
Зорі сумно сяють, безталанно,
Гаснуть, наче, вогники буття,
Розтули свої долоні, марно,
Не врятуєш ти мого життя.
Небо опускається на плечі,
Сонце, наче, спрагле джерело,
Дай мені долоні, ці старечі –
Є у них ще віра і тепло.
Небо опуска ться на плеч...
© Copyright: Вальмира, 2003
Свидетельство о публикации №103102001399
Свидетельство о публикации №103102001399
Рецензии
Дивно… С праздником Вас, Вальмира! Желаю хорошо провести Рождество!
Ирина Сидоренко 06.01.2004 19:21 • Заявить о нарушении
Ирина Сидоренко 06.01.2004 19:21 • Заявить о нарушении
Ирина, большое спасибо за пожелание, удачи вам и ВДОХНОВЕНИЯ!
Вальмира 16.02.2004 17:20 Заявить о нарушении
Вальмира 16.02.2004 17:20 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.