Спека. марення

Жовто-гаряча спеко, марно ласки в тебе просити
Просто навзнак лягти  і в небо відпустити зомлілу душу...
Душно в твоїй оселі, Батьку вогню і плоті.
Плотом правлять моє тіло через Дунай без броду...
Бродники зачаїлись... В очеретах густих плавень
плаває тінь неба в зіницях, розкритих настіж
*
Дуже прошу, Пустеле, дай дожити до ночі
В ночвах потонуть зорі на ґанку в моїй оселі...
Дуже прошу, Зоре, дай дожити до ранку
Хочу пройти в останнє по густій траві
по пояс...


Рецензии
Ось де ви берете такі слов і звідкіля такі думки? Така виява, такі марення...Невже спека? Марення приносить вологу дощів та засипає піском пустель.
*
навзнак лягти
і в небо -
душу -
нехай летить...серце,
що стукотить,
тихо, благаю, тихо,
стиглих небес блакить
нас захища від лиха...

спека моїх пустель
так обдає жариннням,
жовтих пісків пастель
в небо летить хмариням

щиро молю зорю,
що не згаса до рання
від твоїх зорь горю
стиха чекаю світання
*
це не вірш...це начебто підбираю ноти на фортепіано, напомацки, очікуючи вірної

Завжди вражена. Завжди зітхаю. Хочу теж так .Хоч би думати так навчитись.

Бажаю натхнення.

Ніка

Ника Вербинская   22.07.2011 20:54     Заявить о нарушении
Ніко, насправді, воно якось саме до мене приходить. І не обов'язково в спеку))) Просто з'являється якесь слово-образ як маленька хмаринка, а потім воно то все росте і лишається тільки записувати. Більшість моїх текстів, то є плодом якихось трансових станів)))

Svyatoslav Synyavsky   22.07.2011 22:52   Заявить о нарушении
Просто чудово.

Ника Вербинская   22.07.2011 23:16   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.