Захлинулися вином, сутеніє за вікном –
Ніч навколо
І годинник на столі не покаже час мені
Вже ніколи
Доторкнувся крадькома до волосся, до вбрання
Обережно
І кохання на межі, хвиля щастя у душі
Вже безмежна.
Навіть скрізь дебеле скло відчуваю я тепло
Рук знайомих
Зосереджуюсь на мить,тільки серце щось тремтить
Аж до болю
І долоні я твої знов ховаю у свої
Підсвідомо
І коли я їх віддам, і коли лишуся сам
Невідомо
Притуляюся до вуст, раптом чую тихий хруст –
Листоноша
Залишає нам листа, щоб не збилися з пуття,
Бо хороший
Не сказала вперше “ні”, і ніяково мені,
Бо незвичний
Робимо чого не слід, потрапляємо у світ
Потобійчний
Знаю, буду кволий я, знов ти підеш навмання,
Це відомо
Пройде час, скінчиться гра, будеш ти мені дівча
Незнайома
Відійде до небуття світло білого вікна,
Що навпроти
Може десь, на самоті пригадається тобі
Цей мій дотик
Дотик
© Copyright: Linn L.Kravts, 2003
Свидетельство о публикации №103101700396
Свидетельство о публикации №103101700396
Рецензии
наче щось хлюпнуло й завмерло
щиро , проникливо, зворушливо
навіть трохи здивована )
Ёжик Во Тумане 17.11.2010 10:51 • Заявить о нарушении
щиро , проникливо, зворушливо
навіть трохи здивована )
Ёжик Во Тумане 17.11.2010 10:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.