Мо му брату Вiталi

Нiч поглинула всi звуки,
Сховала контури предметiв,
Не видно навiть власнi руки
Не чуть цикад дзвiнких кларнетiв.
Пiтьма у чорному убраннi,
Яку не можна вже згустити,
Пiднiме руки у вiтаннi,
Неначе хоче задушити.
Та ось у темрявi  кiмнати
Почую раптом тихе "дзенььььь"
Це ангел прийде стать на чати
I возвiстити новий день.


Рецензии
Олександре,
це справжня поезія.
Ваш ноктюрн - це найкраще після мовчання,
яке ладне розірвати серце.
Схиляю голову,

Svyatoslav Synyavsky   08.12.2003 22:19     Заявить о нарушении
Щиро дякую. З мене поет нiякий - тому особливо приємнi такi слова.

Довченко Александр   16.12.2003 22:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.