Про л така мудака т пабайка

Стоїть літак.
Іде мудак.
І мимо не пройде ніяк,
Бо мрія є у мудака:
Хоч невеличкого шматка
Урвати з того літака.

І куций розум мудака
Ще розуміє: з літака
Не можна уривать шматка...
Та що робить- свербить рука
І тягнеться за тим шматком
Рука...Разом із мудаком.

Урвав -таки шматка мудак...
У небо полетів літак...
Радів мудак тому шматку...
Заглох двигун у літаку...

Тепер, в квартирі мудака
Висить шматок від літака
І кожен день тому шматкові
Радіють діти мудакові,
І горді мріють мудачки,
Що й їх чекають літачки.

Мораль:
       Чим більше мудаків-
             тим менше в світі літаків.


Рецензии
ЦуплЯть совкИ
Чадять шапкИ
Не продивитись: дим стоїть
сокирою глухих столітть
:)

Vladvik   28.09.2003 16:04     Заявить о нарушении
Було і буде так у всі віки
Плодитимуться в світі мудаки.
І скільки не виховуй їх- усе дарма,
Бо головного (совісті) у них нема.

Дякую за відгук!
Нехай у Вашому житті все буде добре!

Сергей Руденко   30.09.2003 10:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.