Я люблю, я кохаю, милуюсь, вподобав

Я люблю тебе, місто  старезне як світ
Віти верб твоїх, свічі каштанів
Тануть обриси Замків твоїх
Їх беру я в мандрівку незнану
Незбагненна любов,  неподолана ніч
Нічогісінько ти не залишиш
Лиш любов, лише смак твоїх губ
Губка серця мого повбирає...
*
Я  кохаю тебе, моє ніжне дівча
Чари вуст твоїх – дзвоників пісня
Після першої зустрічі двадцять п’ять літ
Літуватимуть в Вічному Місті
*
Я милуюсь тобою, моє ти дитя
Тяму вибила ти у найпершу хвилину
Лину подумки в час, коли в гості до нас
На завжди ти прийшла, моя доне, мій Сину
*
Я люблю вас малята, ваш запах  віки
Вікуватиме в ранці моїм пілігримім
Гримне грім, піде дощ-літепло  добовий
Ви веселкою будете в серці...
*
Я вподобав тебе, Світе мій Надясний
Ниє серце, чи  сочаться рани
Ранок твій прикладаю до них
Нишком плачу від радості –
“Ти усе ще зі мною,
мій Янголе Білий”
Білодід, Білобог білий світ
білоцвітом квітчають...
спиняється Час...
час спинитися
час...


*** До написання цього тексту мене надихнув
чудовий твір Дженіфер Вудхаус.