Прощатися вже час, а я не можу
Сказати “До побачення” тобі,
Стараюсь бути сильною і сльози
Приглушую у собі в глибині.
Прощатися вже час, а я не хочу
Іти від тебе, наче назовсім.
І з сумом-жалем дивлюся у очі,
Шукаючи колишніх почуттів.
Ця мить така важлива і нестрепна,
Вона вартує все моє життя.
Іти вже час, а я стою ще вперто,
Бо потім вже не буде вороття.
Не знаю, що ти думаєш про мене.
Та чи потрібні ще якісь слова?
Бо час прощатися, бо час іти від тебе…
І плаче, розривається душа…
Прощатися вже час...
© Copyright: Lena Prosto, 2003
Свидетельство о публикации №103082300506
Свидетельство о публикации №103082300506
Рецензии