Жалібно сопілонька заграє
І про край далекий нагадає.
Скотиться сльоза з моїх очей
В темряву недоспаних ночей...
І зустріну я світанок серед степу,
Щоб почути клекіт білого лелеки.
Вмиюся вечірньою росою,
Одягнусь барвистою весною.
І полину в сині гори, у Карпати,
Соловейком буду пісні я співати...
...............................
...............................
Та ніхто мене там не чекає...
Той, хто знав, потрохи забуває...
Жалібно сопілонька заграє,
Про минуле несолодке нагадає.
Скотиться сльоза з моїх очей
В майбуття недоспаних ночей.
Туга
© Copyright: Lena Prosto, 2003
Свидетельство о публикации №103082300501
Свидетельство о публикации №103082300501
Рецензии