Спиняється усе щоб відпочити трохи...
У поросі світів лишається життя
Не до печалі мабуть...
Скрипучий віз – “торох” і покотивсь за обрій
І скиглить з під коліс, вколисане у шлях
Колюча мла мов пліт ладнає над небесний,
Спитається, коли спинюся на нічліг:
- Колись, але востаннє...
Чумацький Шлях
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103081400432
Свидетельство о публикации №103081400432
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.