Москва 2002 року. Мiсто, якого нема

Москва 2002 року. Місто, якого немає

...прогулянка нічним центром Москви...

...якої немає...

...хіба можна назвати містом...

...збіговисько 15-18 мільйонів людей, що ходять по вулицях, їздять у метро та ліфтах, платять за вхід, залишають чайові у баночці, знімають шльодндр-малоліток, що проїжджають повз них ввісьмох у маленькій "одиничці" ("а кто же вам Калинку-малинку на баяне играл?"), напиваються, дякують за простягнуту руку допомоги, розмовляють ні про що мобільними телефонами і не тільки, плюють на все, що їх не стосується - коротше такі як усі інші - тільки от...

...натовп споживачів, людей без духу, без спільного знаменника, лише зі спільним займенником, та й той здається "они"...

...от щось губиться в цьому натовпі людей, що незабаром будуть змушені економити воду, бо Лужков змусить їх встановити лічильники,  звикають до того, що в кіно ходити дорого, забувають, де знаходиться історичний музей...

...вони не вміють навіть разом покликати на біс того, хто запізнився на свою появу на сцені на дві години (не враховуючи переведеного на годину вперед часу)...

...і тільки де-не-де в свідомість вривається реальність того, що світ не стоїть на місці...

...12 кг книг, яких ніколи не привезуть на Петрівку перекупники...

...рок-зірка, що нарікає на початок нового тисячоліття "один вечер, два концерта - один в Питере, другой здесь"...

...симпатична людина, що співає про "Овощное танго" і може пройти крізь натовп тридцятирічних закоханих фанаток непоміченою...

...виставка графіки з блокадного Ленінграду - на все життя запам'яталося - справжні 125 г блокадного хліба на чорній хустині і невелика замальовка без назви "Прием трупов. Пункт №191"....


...а тут, поруч фотографії з останніх років життя Росії... і хард-рокер Жириновський за пляшками власних напоїв...

...у футболці "No brain, no pain..."