Как муха в тени афродиты
Веле Штылвелд
МУХИ
Не в силах осознать мы, почему-то,
и в этом наша главная беда,
что для природы люди – те же мухи,
а разница – в количестве вреда.
МУРАШКИ
Коли ми зрозуміємо нарешті,
плюндруючи навколишні світи,
що для природи люди – ті ж мурашки,
а кращий той, хто менше насмітив.
В ПЛЕНУ У ТЕЛА
Моя душа в плену у тела.
Ему привык я угождать.
Над миром власти захотел я?
С собой не в силах совладать.
В ПОЛОНІ ТІЛА
Знов до якоїсь Афродіти
від жінки тягне мене з хати.
Бажаю світом володіти?
Собі не можу ради дати.
Рядом
Искал у вас вниманья, словно счастья.
Стучался песней в дверь, просился на дом.
Вы все еще вздохнете в одночасье
и скажете: – А он был с нами рядом.
Поруч
Шукав у вашім серці я притулку.
Благав уваги, наче порятунку.
Ще скажуть всі, праворуч та ліворуч,
зітхаючи: – А він був з нами поруч.
ИЗ СТРАНСТВИЙ
Из странствий, воротясь к своей жене,
мы резко прибавляем ей в цене,
поскольку кроме собственной жены,
мы никому на свете не нужны.
З ЧУЖИНИ
Вертаючись додому з чужини,
ми жінці докладаємо ціни.
Хоч все нас тягне іншої шукать,
потрібні ми лише своїм жінкам.
Свидетельство о публикации №103081200733