Дзв нок

Живу дзвінком і подихом твоїм,
Даруєш їх мені зовсім не часто,
І подих твій - давно вже став моїм,
Та й серце навпіл розділилось,
Ввібравши в себе біль розлуки
І болісного щастя щем!


Рецензии