Ой

Схiд сонця, степ мовчiть,
Гай у темрявi нерухомий,
По над Сулой лягае нiчь
Дерева у туманному полонi.

Тiкае день, мов птаха срiброкрила,
I небо хмар долонi порозкинуло,
Крiваво червоние, захiд дивний.
Чумацкий шлях тремтить за зiркой зiрка.


Рецензии