Посм хнися, м й коханий...
Простягни свої долоні.
Я зверну своє плекання -
До очей твоїх безодні.
Відлетить похмура спека
І заплющить карі очі.
Пригорну крилом лелеки
Щире тяготіняя ночі.
Ми з тобою - мертві квіти,
Заціловані втрачанням -
А в очах печаль... Ні кріхти
Неутішного бажання!
2003-06-29
Свидетельство о публикации №103063000663
tay ne pike mesto.
za tey helpoy,za tey helpoy
zvadush hlopcu vestu-
kohae sto...toko ne to!
ne po moey voli...
za tey helpoy ya to budu voe...
спела бы Вам,да никак=)
Лив Лебедева 30.06.2004 10:38 Заявить о нарушении