Посм хнися, м й коханий...

Посміхнися, мій коханий,
Простягни свої долоні.
Я зверну своє плекання -
До очей твоїх безодні.

Відлетить похмура спека
І заплющить карі очі.
Пригорну крилом лелеки
Щире тяготіняя ночі.

Ми з тобою - мертві квіти,
Заціловані втрачанням -
А в очах печаль... Ні кріхти
Неутішного бажання!

2003-06-29


Рецензии
to ta helpa,to ta helpa-
tay ne pike mesto.
za tey helpoy,za tey helpoy
zvadush hlopcu vestu-
kohae sto...toko ne to!
ne po moey voli...
za tey helpoy ya to budu voe...
спела бы Вам,да никак=)

Лив Лебедева   30.06.2004 10:38     Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.