І знову в ніч утік мій сон:
Чогось забутись не вдається.
Як влад із серцем думка б’ється –
Невтішний перехрестя кон.
Чом знову в ніч утік мій сон,
Коли по краплі біль роками,
Твоїми втілений руками
Отруйну душу брав в полон?
Іще тоді утік мій сон,
Як темна постать серед свята
Перейнялась... і ніч заклята
Пекельний почала шансон.
Так, так – це ти украв мій сон!
В неправді крук, чорніший хмари,
Чекав нездоланої кари
І розхитав примарний трон.
Відтоді в ніч утік мій сон...
18.06.2003.
**зновувнчуткмйсон
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103062200924
Свидетельство о публикации №103062200924
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.